Загадки про зиму

Без рук, без голови, а вікна малює.

(Мороз)

* * *

Білий як пір’їна, холодний як крижина.

(Сніг)

* * *

Біла морква зимою росте.

(Буруля)

* * *

Що то за гість, що тепло їсть?

(Мороз)

* * *

Плету хлівець на четверо овець,

А на п’яту окремо.

(Рукавичка)

* * *

Влітку відпочивають,

Взимку дітей катають.

(Санчата)

* * *

Як це білий цукор зветься,

Що із хмар взимі трясеться.

(Сніг)

* * *

Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, стала краплею води.

(Сніг)

* * *

Без пилки, без сокири,

А мости будує.

(Мороз)

* * *

Впаде з неба – не розіб’ється,

Впаде в воду – розпливеться.

(Сніг)

* * * 

Лід на річках, сніг на полях,

Віхола гуляє – коли це буває?

(Взимку)

* * *

Узимку під ногами лежить,

А влітку його не знайдеш.

(Сніг)

* * * 

Що це за птиця,

Що сонця боїться?

(Сніжинка)

* * * 

У нас зимою білим цвітом сад розцвів,

Неначе літом.

(Іній)

* * *

Народився восени, навесні вмираю,

Узимку своїм тілом землю зігріваю.

(Сніг)

* * *

Хоча сам не біжить,

А стояти не велить.

(Мороз)

* * *

Дерев’яні коні по снігу йдуть,

А в сніг не провалюються.

(Лижі)

* * *

Я, старий дідусь, до мосту берусь;

Хоча й сокири не має, на то не дбаю.

(Мороз)

* * *

Ой, немає їм ціни!

По льоду біжать вони – 

Швидконогі…

(Ковзани)

* * *

Біле, а не цукор,

М’яке, а не вата,

Без ніг, а йде.

(Сніг)

* * *

Їхала пані в білому вбранні,

Як посипалось убрання – 

Всю землю вкрило.

(Зима)

* * * 

Махнула птиця крилом

І покрила весь світ

Білим килимом.

(Зима)

* * *

Виріс ліс, білий весь:

Пішки в нього не ввійти,

На коні не в’їхати.

(Мороз на шибці)

* * *

Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто…

(Сніг)

* * * 

Лід на річках, тиша в лісах,                

Віхола гуляє, снігом поле вкриває.      

Хто скаже, хто знає,                          

Коли це буває? 

(Зимою)                     

* * * 

Коли падаю я з неба,

Люди кажуть: «Так і треба».

Восени тоді вважай —

Буде добрий урожай. 

(Сніг)

* * *

За селом була вона

Вся блискуча, чарівна,

По слизьких її боках,

Ідуть діти в саночках.

(Ковзанка)

* * *

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою,

А тільки сонечко засяє,

Вона заплаче й помирає.

(Бурульки)

* * *

Що то за віз,

Що без коліс,

Влітку відпочиває

Взимку дітей катає

(Санчата)

* * *

Взимку вкрили все навкруг:

Ліс, дорогу, поле й луг,

А як сонце припече,

Ми струмочком потечем.

(Сніжинки)

* * *

І маленькі, і старенькі,

Влітку, взимку, навесні

Всюди вдягнені гарненько

У зелені сукні всі.

(Ялинки)

* * *

Він малює на вікні

Гарні квіти крижані,

На дитячих щічках – маки,

З ним узимку дружить всякий.

(Мороз)